Дивіться самі:

Щоб побавитись, гляньте http://maps.live.com/ і поставте Virtual Earth 3D. На превеликий мій жаль, працює лише під віндою (хоч і в Firefox’і) (((

Це історія про віддалений моніторинг температури сервера. Інтригує? Тоді слухайте. В зв’язку з тим, що в квартирі де я живу чомусь не передбачили спеціальне серверне приміщення або навіть невелику комутаційну шафу. Не знаю чим вони там думали в 1970-х, але потреба встановлення домашнього сервера в мене виникла. Ну знаєте там девелопмент (хочеться щоб команда розробників була в змозі залити оновлення коду навіть в три ночі), та й усіляко торенти-шморенти. Сказано-зроблено, сервер є, і… що далі?

А далі сервер було компактно розташовано в шафі в кладовищі. Чому так? Розумієте, він мм.. м’яко кажучи гудить, а тому дуже хотілось його кудись подалі запхати. Й добре він так розмістився, в дерев’яній шафі, поміж полицями зі старими шпалерами та над шафою з одягом.

Не підозрюючи нічого, я запостив фото на cameraphoner, де одразу ж отримав коментарі щодо пожежної безпеки.

Так от, з пожежниками перетинатись не хочеться — тому, для того щоб бути в курсі всіх подій, я зробив прямо тут, на своєму сайті, сторінку з моніторингом температури сервера. Слідкуйте разом зі мною, і якщо зненацька там створиться пекло, негайно телефонуйте 01.

Доречі проблема глобального потепління я так розумію береться від численних комп’ютерів. Тому мені стало цікаво — який ваше залізо робить внесок в глобальне потепління і як ви з цим пораєтесь?

P.S. Сьогодні сусіди поверхом нижче затопили весь стояк. Треба буде ще прийняти міри щодо захисту від води. Може помістити сервер в тазик, і якщо затопить доверху, він буде просто плавати (як в тій історії з БОРа щодо світча в колодязі який завжи затоплює) )

Один. Я позбавився Волі — тобто інтернету від Воля-бродбенд і нарешті (!!) підключили мене до місцевої Корбіни. Безліміт та 1024kbps.

Два. Я отримав волю — провів останній повний день в офісі ізумітєльной компанії MTI. Тепер нове життя, і все йде якнайкраще.

Три. Збираємось сходити на мультик Волл-І.

Сьогодні все було про згадки. Ми доволі часто їздили в Українку декілька років поспіль, і, я можу сказати, весело проводили час. Сьогодні ми спробували знов. Погода щоправда нас не милувала — і підсмажила трохи, і накрила зливою майже до нитки. Але можна сказати одне — тепер все гірше. Останні “білі плями” вкриті людьми немов грибами. Та, де ще два роки тому ми були майже наодинці з природою, тепер буквально паркінг для автівок. Нажаль.

Подзвонив в DHL. Приємніше — суто маркетинговий підхід. Звичайно, з кур’єром, в них коштує 290 грн. Якщо привезти самому — знижка. Тим більше що в DHL є 4 центри прийому-видачі в Києві, і ще й близько. Наразі, зі знижкою, DHL’єм вийшло дешевше.

Щодо техніки, працює на Google AJAX API — і при тому в браузері. Классно зроблено, що тут казати.

Via Atoma pieraksti.

Організатори начебто обіцяють WiFi, тому спробую ділитись свіжими фотками та враженнями. В п’ятницю вилітаємо, у понеділок ввечорі буду в Києві. Доречі їдемо разом зі Славою.

Увага! Мєґа-акція! Я експериментую, тому тільки зараз фотографую і оброблюю ваші фото абсолютно безкоштовно! Ви платите лише за саму студію (?75,— за годину).

Що потібно щоб фотографуватись:

1. Палке бажання;
2. Дві-три години;
3. Настрій під роль?;
4. Реквізит для ролі: по-перше — одяг, по-друге — все інше необов’язкове;
5. Косметика (а краще професійний візажист). Якщо немає візжиста, то друг/подруга які зможуть зробити вам make up. Це дуже важливо, бо фотографія в студії дуже добре пікреслює всі недоліки, і навіть пост-обробка не може виправити ситуацію.

? фотографії виходить такими самими, як і ваш настрій. Тому в студії необхідно бути «в ролі» — якщо роль сумна, то і настрій, і реквізит має відповідати. Якщо весела — то будьте яскраві. Чекаю!

Парадокс в тому, що це цілком не відповідає канонам, які претендують на об’єктивність — таким як “май свою мету”, “плануй свій час”, “досягай великих успіхів”, “віддвавай більше”, “очікуй на менше” і подібним.

Звісно, ті хто досягають мети щасливіші не менше. Їх вдосконалюють тренінги, спілкування з успішними людьми, вони ставлять собі великі планки і мужньо їх перестрибують, підають, підводяться і знову йдуть. Досягають мети. І стають щасливими.

І ті, і ті щасливі. Парадокс.